Сестра жінки з’їдає останню їжу і нахабно живе у нас у домі. Як упоратися з непроханими гостями?

Федір повернувся з роботи додому дуже втомленим та голодним. Відкриває холодильник-порожньо, на столі — порожньо, на плиті-порожньо. Дзвонить дружині: -Галю, поїсти вдома хоч що-небудь їсти? -Там на плиті каструлька з фаршированими перчиками -Каструля є і вода з-під перчиків теж … а самі перці де? -Ааа, мабуть, племінники з’їли. Ну, я тобі піцу куплю. Скоро буду -І на тому дякую Сестру Галі – Фаю чоловік покинув із трьома дітьми. У будинку відключили гарячу воду, і вона тричі на тиждень приходить до Гали, щоб викупатися. І, звичайно, об’їдає їх, як думав Федя.

-Це вже неможливо тепер, коли все припиниться? Я твою Фаю бачу частіше за тебе. Завжди, коли приходжу додому, то залишаються якісь недоїдки. Я можу у власній хаті нормально поїсти, а не доїдати за твоїми племінниками? -Федю, припини. Ти ж розумієш, як Фая з дітьми важко. -Мені теж важко, Галю. Я годувати іншу родину не підписувався, грошей на стільки людей нам не вистачить. Він же платить їй аліменти, хай купує їжу своїм дітям. Настав ранок неділі. Федір укотре прокинувся від криків племінників. Злий він зайшов до кімнати, де сиділа Фая і годувала молодшого сина супом. -Фая, я звичайно все розумію, ти тепер одна. Але будь добра, хоча б вихідні залиш для мене та моєї дружини. Це наш час, і я хочу провести його зі своєю сім’єю. -Я тобі що, так сильно заважаю? — відповіла Фая, навіть не подивившись на Федю.

-Федю, не треба, будь ласка, — почала Галя. -Давай, їж, ложечку за тата, — сказала Фая дитині. -За тата? Батька, якого вас покинув? А може, ложечку за дядька Федю, який ас усіх годує! -Так все, якщо тобі шкода суп для дитини, то моєї ноги тут не буде. Так само, як і самої Галі. Галю, збирайся, нема чого тобі з цим жлобом жити. Сестри та племінники поїхали. Федір залишився сам. Але буквально за три дні Галя повернулася назад. -Уявляєш, у неї весь цей час була вдома гаряча вода, вона просто так до нас приходила. Але ми й посварилися. Жити із нею просто неможливо. -Я ж казав, — з усмішкою відповів чоловік.