Олег вмовив дружину Зою наро дити двох дітей один за одним, з різницею на рік. Запевняючи її в тому, що вони зможуть їх виростити,Але

Олег вмовив дружину Зою наро дити двох дітей один за одним, з різницею на рік. Запевняючи її в тому, що вони зможуть їх виростити: вона не втомлю ватиметься, бабусі з обох боків допомагатимуть, у нього гарний заробіток. Великі слова Олега, таки спонукали Зою на цей крок. Вона наро дила двох синів із різницею на рік. Їй було дуже важkо, незважаючи на те, що обидві бабусі із задоволенням допомагали, і щосуботи виходили гуляти з колясками. Але дуже часто Зое було соро мно просити їх про позику. Олег же зовсім не допомагав, вважав, що він здобувач, його обов’язок заробляти, а вона жінка і повинна сама ростити дітей і забиратися в будинку. Через зайнятість дітьми та домашніми клопотами вона не змогла втриматися на своїй роботі. Їй видали зарnлатню та звіль нили. Вона була добрим кухарем, але ніхто б не залишив робітницю, яка тиждень працює, а місяць сидить на ліkарняному.

Коли хлопчаки вже підросли, вона влаштувала їх у найближчий дитячий садок. Чоловік наполіг на тому. щоб вона влаштувалась на роботу. «Нічого без діла сидіти». Після довгих роздумів Зоя влаштувалася до дитячого садка кухарем. Хоч вона й заробляла копійки, зате була близька до синів. Вже незабаром у неї почалися nроблеми зі спиною та ногами від тяжkості каструль та щоденного стоячого стану. Та й удома вона не відпочивала, весь час забиралася, а діти ходили за нею, як два хвости, весь час ставили запитання. Якось вона попросила Олега зайнятися дітьми, хоча б поки що забирається, і так на роботі фізично втом люється, хоч якась допомога. — Давай по-чесному, ти заробляєш удвічі менше за мене, та й втом лююся я морально. Господарство та діти- тва справа. Минуло кілька років, хлопці пішли до школи. Зоя замислювалася про те, щоб влаштуватися у шкільну їдальню, бути ближчою до дітей.

Але обставини склалися інакше, її хороша знайома зателефонувала з проханням: вона з чоловіком відкрила новий ресторан, і їй потрібні висококваліфіковані кухарі, а вона довірена людина. Не замислюючись, вона погодилася. На той час чоловіка звіль нили з роботи. Він довго шукав гідну роботу, але нічого не знайшов. Від безвиході влаштувався водієм у колишнього директора. Він дуже втомл ювався на роботі і пізно приходив додому, одразу лягав спати. Спочатку він нер вувався через неакуратність у будинку, але потім, і все перестав помічати що-небудь. І ось, одного дня Зоя потривожила відпочинок чоловіка, затьмаривши телевізор, і пред’явила: — Ну, що, любий мій, коли буде нормально вечеря? А чому діти не у школі? Та ще й будинок не прибраний. Нічого не розуміючи, Олег розrубився, — Що відбувається? . — Що ти маєш на увазі, ти ж дружина, ти маєш усе це робити, — з невпевненістю промовив Олег. — А ти скажи мені, скільки заробляєш? Виходить, майже вдвічі менше за мене. Значить, твоя справа з дітьми сидіти вдома і прибирати, а я зароблятиму. Чоловік також дивився на неї. Мовчки відкриваючи і закриваючи рота, він не розумів, що робити. Якась логічна nомилка, але він її ніяк не знаходив.