Нaпiвслiпа мати повністю контролює свою дочку, щоб та не повторила її помилок. До чого може довести службовий роман.

-Мамо, посидь трохи з Альоною. Я з подружками зустрітись повинна. -Тільки не довго. За годину будь вдома. Марина вийшла надвір. -Марино, скільки можна. Ти вже доросла, сама стала мамою, а тебе досі контролюють. -Це для маминого спокою. Я нікому не розповідаю про історію мами. Вона дуже особиста. Але щоразу, коли я виходжу до подружок, то згадую знову і знову. Моя мама Ольга в молодості була красунею. Добре навчалася у школі, виступала на всіх концертах. Була дуже активною, от і ходили за нею юрби шанувальників. Але вона до всіх була байдужа. У неї зі школи закохався мій майбутній тато Сергій. Але він був на один рік молодший, і Ольга не звертала на нього уваги. Після армії Сергій змужнів, влаштувався на роботу водієм в автопарку, а мама там якраз диспетчером працювала.

Так вони почали спілкуватися. Мама зрозуміла, що закохалася у Серьожу, і вони одружилися. Купили маленьку квартирку та спокійно жили вдвох. Потім я народилася. Якось у автопарку з’явився новий водій Юрій. Він був високим блакитнооким брюнетом із широкими плечима. Красень із гарним почуттям гумору, завжди міг підтримати будь-яку розмову. У нього теж була сім’я та дві дитини. Але це не заважало Юрію дарувати Ользі подарунки як маленькі знаки уваги.

Незабаром у них закрутився справжній службовий роман. Ольга почувала себе шпигункою і це їй подобалося деякий час. В один із звичайних морозних днів Ольга збиралася на роботу. Вона стояла біля дзеркала і виправляла свою шапку. Потім обгорнула підлогу обличчя шарфом, щоб вітер не обвітрив обличчя і вийшла в під’їзд. Хтось знову викрутив лампочку і зовсім нічого не видно.

Раптом Ольга відчула сильний бiль у вічі. Це було немoжливо терпіти. Вона голосно закричала. А далі швидкa, лікapня, кілька опepaцiй. Виявляється, хтось хлюпнув Ользі киcлoтою у вiчi. Вона зacлiпила на одне око. Слідство з’ясувало, що це була дружина Юрія, її відправили до кoлонiї. Коли чоловік Ольги дізнався про те, що сталося, він зібрав речі і поїхав. Юрій із сім’єю теж поїхав. Так Ольга і залишилася з дитиною одна. Вона потім довго думала, навіщо це все? Адже був добрий чоловік, сім’я, робота, будинок. Все ж таки було так добре… Коли Марина виросла і настав час виходити заміж, то Ольга сказала: -Ти вже мене вибач, але я тебе контролюватиму. Кожен твій крок: де ти та з ким ти. Я дуже боюся, щоб ти не зробила моїх помилок.