Наталка жила у хлопця вдома, коли прийшла незнайома жінка. Хто вона така і що хлопець від неї приховував?

Саші в очі одразу кинулася гарна блондинка у червоній сукні. Вона танцювала найкрасивіших у ресторанчику. Сашко не відводив від неї очей. -Не по зубах тобі така, — сказав його друг Костик. Але Сашко діяв рішуче, коли пролунав повільний танець, він підійшов до дівчини. -А чому така красуня танцює у ресторані середнього класу? Вам би тільки в Париж -Слабкувато, але як комплімент зарахую, — відповіла дівчина. Після танцю молодики розмовляли. Виявилося, дівчину звали Наташа, вона працювала медсестрою і жила з подругою. Сашко розповів, що вдома майже не буває, постійно на роботі зникає. Обидва були самотні, але обмінялися телефонами. Першим зателефонував Сашко: -Давай зустрінемося сьогодні ввечері -Добре На побачення Наташа прийшла у скромному образі — звичайні джинси, футболка, без макіяжу, низький хвостик.

Вона зовсім не була схожа на ту Наташу, яка була вчора в ресторані. Але все одно була гарною. Цього вечора вони говорили про все, крім свого минулого і добре розуміли одне одного. Вони вирішили: є сьогодення та майбутнє, а що було раніше-не важливо. Невдовзі Наталя переїхала жити до Сашка. -Це твоя квартира? -Так, як бачиш, живу один. А квартира була просторою та дуже чистою.

Після зміни Наталка повернулася додому, але Сашко ще був на роботі. Дівчина вирішила приготувати вечерю. Раптом у двері постукали. Наташа відкрила і у квартиру увійшла жінка років 40. -Я швиденько, — сказала вона і почала перевіряти лічильники. -А ви хто? -Як хто, господиня квартири, лічильники треба звірити. Так ще раз нагадую: за квартиру платити вчасно та тримати у чистоті. Жінка пішла.

Значить квартиру він винаймає, а Наташі набрехав. -І як я взагалі погодилася жити з людиною, знаючи її так мало. Я про його минуле нічого й не знаю. Наташа вирішила уникнути такого обманщика. Вона вже зібрала речі і сіла, чекаючи на Сашу. Він прийшов. -А Куди ти зібралася? -Це не твоя квартира. Навіщо ти мені брехав? Якщо так піде, то ти на кожному кроці брехатимеш. -Та власник квартири не я, але я тут живу значить, вона моя, хоч і тимчасово. Давай на чистоту все розповімо один одному. Я не одружений, але був. Цього року я планую взяти іпотеку на квартиру та жити в ній разом із тобою. Тепер ти. -А мені нема чого говорити. Я проста дівчина, все, що в мене є ось ця валіза. -Ти не питала мене про минуле, але мені не страшно про нього говорити. -Просто давай надалі, все відразу розповідати? -От і домовилися.