Сергію, у мене через тебе був сьогодні жаьливий день на роботі. З обуренням прийшла Зоя додому і стала знімати з себе пальто.

-Сергію, у мене через тебе був сьогодні жаxливий день на роботі! — З обуренням прийшла Зоя додому і стала знімати з себе пальто. -Що сталося, Зоя? Що таке? – стурбовано запитав чоловік. Зоя швидко пройшла на кухню, сіла за стіл і руками підперла чoло. -Я така зла, а гірше тільки rолодна, — тихо сказала Зоя, не зводячи очей. Сергій відразу накрив стіл, і поклав на тарілку смажену картоплю, яку зробив спеціально для Зої.

-Ну так що у тебе трапилося, і в чому я винен? – обережно почав чоловік. -Все твоя мова винна, Сергію. Ось ти згадай, що ти сьогодні мені вранці сказав? -Я тобі побажав гарного дня, як завжди. -А До того що ти мені казав? -Що буде сонячна погода, але потім пішла злива. Тож я тут не винен, по телевізору передавали, що буде ясно. Ти під зливу потрапила? -Ні, Я встигла добігти. Але справа не в погоді, ось подумай краще. -Так я начебто нічого поганого тобі не говорив.

Сама вже скажи, у чому річ? -А в тому, що мене сьогодні начальник себе викликав. І каже, мовляв, треба мене на посаду вище поставити, і призначив мене керівником відділу. А ти мені сьогодні вранці сказав, що я на роботі гідна більшого. -Так це ж чудово, Зоя, тебе підвищили! -Ні, Сергію, це не чудово. Я терпіти не можу керувати людьми. Як я з цим справлятимуся? А потім і роботи більше стане, хто дітей годyватиме? -Ну Якщо ти не помітила, то картоплю, яку ти зараз уплітаєш, засмажив я.

Так що і наших дітей годуватиму, та й готувати навчу. Все ж таки не маленькі вже. Часу більше проводитимеш на роботі, зате на улюбленій роботі, яка тобі подобається. А те, що керувати людьми не любиш, то ти ж не вказуватимеш їм, а говоритимеш рекомендації, вони самі все зроблять. Тебе всі люблять на роботі, проблем не буде. -Ой, Сергію, дякую тобі за підтримку, вже спокійніше стало.