Синові 18 років, у нього давно були подружки, але тут одна дівчинка стала до нас у гості приходити часто й довго сидіти . Вона почала залишатися у нас ночувати. Я все розумію, але річ в іншому.

У мене єдиний син із батьком сина роз лучилися, у нього вже нова сім’я та інші діти. У житті нашого сина він бере участь зовсім трохи, лише платить аліменти. Ми живемо у двокімнатній квартирі. Він у спальні, я у вітальні. Я весь день на роботі, додому приходжу лише поспати. Синові 18 років, у нього давно були подружки, але тут одна дівчинка стала до нас у гості приходити і часто й довго сидіти.

Спочатку я тільки бачила сліди її присутності, але вона стала залишатися в нас ночувати. Я все розумію, але річ в іншому. Те, що ми їли 3 дні, тепер з’їдали за один день. Ще й син постійно казав, щоб я купила в магазині щось солодке і смачненьке. У нас підвищилися рахунки за воду та електрику. Син вступатиме до ВНЗ. Я й працюю, щоб встигнути, заплатити за навчання. А тут за комунальні доводиться платити майже вдвічі більше. І ось вирішила поговорити з сином, пояснити, він уперше в житті накричав мене і погрожував піти з дому. А ще сказав, що не хоче вступати до інституту, оскільки він любить її і хоче працювати, щоб утримувати сім’ю. Я зовсім розгубилася.

Розумію, що таке перше кохання, але що мені робити. Я працювала, накопичувала, пожертвувала всім і все заради сина, а він нічого не хоче. Без освіти та диплома ким він буде, хто його прийме на роботу. Ця дівчинка хіба не розуміє, що вона на неправильному шляху. От думаю, чи може з її батьками поговорити, пояснити їм? Боюся остаточно втратити сина. А раптом вони не підтримають, не слухатимуть, а навіть виженуть мене з їхнього будинку. Але чому діти такі безглузді та невдячні?