Після весілля ми одразу переїхали пожити з батьками моєї дружини. Але я не знав тоді, що це так погано позначиться на ній.

Ми з моєю майбутньою дружиною познайомилися ще у школі. Зустрічалися ми рік. Після того, як закінчили школу, одразу й одружилися. А за дев’ять місяців жили з нашою донькою. Це не було необдуманим рішенням, ми дуже любили одне одного. Після весілля ми одразу стали жити з батьками дружини. Ми жили у двокімнатній квартирі. Батьки дружини дуже тепло мене прийняли. Моя теща готувала для нас, прала і проводила багато часу з онукою. Теща та тесть працюють у власному магазині. Я ж працюю на двох роботах і мало часу буваю вдома. А

моя дружина до весілля ніде не працювала. Якось давно вона навчалася на майстра манікюру та педикюру. Але після того, як наша донька народилася, дружина була вдома. У садок віддавати не хотіла через те, що дівчинка досить часто хворіла. Але хоч моя дружина залишалася вдома, прибирала і готувала її мати. Після того як наша дочка трохи підросла, ми з її батьками почали говорити дружині, що настав час знайти роботу. Оскільки вищої освіти вона не мала, вона влаштувалась працювати майстром манікюру в місцевий салон. Дружина була не проти працювати. Але проблема була в тому, що

йшла вона рано-вранці, а поверталася дуже пізно ввечері. Але за словами дружини, протягом дня у неї роботи особливо не було. Здебільшого всі ходили до салону після шести. Тому вдень вони пили каву та балакали, тільки ввечері займалися клієнтами. Мені ж здається, що це не робота. Багато в салоні не заробиш, тим більше, якщо пів дня пити каву. А найжахливіше це те, що дружина зовсім відмовилася від домашнього клопоту. Замість неї все робить моя теща. Хочу з нею серйозно поговорити на цю тему. Адже я одружився не зі своєю тещею. Вона теж має домашні зобов’язання. Але боюся цією розмовою образити її.