Стас одного разу спитав у дружини, чи вміє вона варити варення. Коли вона відповіла, що не пробувала, він сказав дружині, що треба зібрати речі.

Стас, повертаючись із роботи, зайшов до супермаркету за продуктами. Там одна старенька бабця затр имувалася біля каси. Він зайвих п’ятнадцять хвилин простояв. А в цей час дружина дзвонила і поспішила його додому. Сьогодні він дуже поспішав. Йому на роботі довгоочікувану відпустку дали. Він уже шість років безвилазно працював, тому відпочинок йому був необхідний. Вони з дружиною планували поїхати до заміського будинку друзів. Там і басейн, і сауна, і друзі. Повертаючись додому, він ніяк не міг викинути цю стареньку з голови і не розумів, чим це зумовлено. Спочатку списував це на роздратування від очікування, але потім зрозумів, що ця бабуся нагадувала йому його бабусю.

Повернувшись додому, суп дружини він доїдав машинально і слухав її теж на пів вуха. Оксана захоплено планувала їхню відпустку. Він її майже не чув. Його накрила хвиля ностальгії та спогадів. Він згадав безтурботне дитинство, бабусині смачні млинці, її добре зморшкувате обличчя. Йому стало дуже соромно, вони давно її не відвідували. Востаннє були в селі, коли доньці рік виповнилося. Бабуся тоді дуже зраділа, онучку з рук не випускала. Він тоді їй телефон подарував, періодично потім фотографії надсилав, але вона не відповідала. Просто не освоїла інтернет, це для неї надто складно, тільки на дзвінки вміє відповідати.

Оксан, а ти варення варити вмієш? — перервав промову дружини Стас. — Ні, а що? – здивувалася Оксана. — Настав час навчитися. До бабусі поїдемо, а не до друзів. Оксана була рішенням чоловіка незадоволена, плакала, але Стас був рішуче налаштований. Бабуся дуже зраділа, плакала і обіймала Стаса, онучку, Оксану. Опинившись у селі, Оксана своє невд оволення швидко забула. Бабуся напекла багато смаколиків, вони чудово провели тиждень. Повернувшись додому, Оксана натхненно казала: — Давай на наступну відпустку знову до бабусі поїдемо? Вона обіцяла мене навчити щавлевий суп варити, коли наступного разу приїдемо.