Мама, ну ти що на онука ображатися будеш? — 5-річний онук бабусю ображає до сліз, але найс трашніше — поведінка батьків.

Моя сусідка — дуже хороша і приємна жінка. Вона у своєму віці ще встигає працювати, хоча давно вийшла на пенсію, але каже, що потрібно допомагати синові, у нього ж сім’я і іпотека на квартиру. Останній раз бачу, повертається моя сусідка з будинку сина і така засмучена, чи не заплакана. Я злякалась, може, щось серйозне сталося. Покликала її до себе в гості. Налила чай, трохи її розвеселила, а потім вона сама розповіла. У неї є 5-річний онук, хлопчик росте розб ещеним, його таким невістка зробила.

Вона не робить дитині зауважень, все йому дозволяє. Тому хлопчик не знає, що є добре, а що погано. Прийшла до них у гості, а онук підбігає до мене і каже: -Ти бабуся, схожа на Бабу-Ягу. Така ж товста і з бородавкою на носі. Після цього онук став сміятися, а батьки його підтримали. Я була сильно обр ажена. -Мама, ну ти що на онука ображатися будеш? Це всього лише дитина, що ти так близько до серця приймаєш. І тепер онук постійно, як тільки я до неї в гості приходжу, він називає мене Бабою-Ягою, але це не нормально. Як можна таке говорити бабусі. Я думаю, що сама дитина до такого не здогадався був.

Швидше за все невістка його навчила. Останній раз, коли він мене так в черговий раз назвав, то я вже не витримала, встала з-за столу і пішла в коридор. -Мама, ну це нерозумно на дитину так ображатися, ну, подумаєш обзивається… Я хотіла криkнути синові, щоб більше взагалі до них в гості не прийду, але стримала себе. Все, більше не буду їм дзвонити і до себе кликати, сама теж не прийду, поки вони не пояснять своєму синові, що так з бабусею звертатися не можна.