Коли ліkарі сказали, що ліkування матері далі повинно проводитися в домашніх умовах, брат взяв на себе усі фінансові витрати. Але зараз сестра невдоволена, що одна сидить з матір’ю.

Рік тому, коли Світлана Семенівна потрапила в ліkарню, ліkарі попередили, що ліkувати жінку в ліkарні будуть від сили місяць. Далі ліkування повинно проводиться в домашніх умовах. Тоді-то її діти, дочка Світлана і син Ігор, вирішили поділити обов’язки по догляду за матір’ю. Ігор взяв на себе усі фінансові витрати. Зняв квартиру для матері ближче до будинку сестри, найняв доглядальницю, оплачує послуги масажиста, оплачує продукти для матері і доглядальниці, возить або докторів до матері, або мати до ліkарів, в залежності від ситуації.

Звичайно все це обходиться не дешево. Світлані ж дістався власне догляд за матір’ю, готування, маму помити, контроль діяльності доглядальниці. Начебто справедливий поділ праці. Ну не може ж син мити мати? Але от Світлана незадоволена. Стверджує, що брат самоусунувся і їй важко одній доглядати за мамою. — З роботи біжу в квартиру матері, — скаржиться Світлана подрузі. — Доглядальниця йде, я починаю готувати, потім прання, прибирання. На ніч йду до себе додому. О шостій ранку підйом і бігом до матері.

Перевірити як вона. Потім приходить доглядальниця, а я біжу на роботу. Мама встає, трохи ходить по квартирі. Начебто все йде до її одужання. Та тільки мій дім, моя сім’я зовсім занедбані. Добре хоч діти не маленькі. Старший вже закінчує школу. Але все одно, чоловікові з дітьми уваги майже не дістається. Вони самі собі готують, самі за собою доглядають, ніяких скарг і ниття немає, всі розуміють. Але Світлана однаково переживає за них. Я Ігоря прошу, ну хоча б один день на тиждень посидь ввечері з мамою, і мені відпочинок, і мамі буде приємно, а то тільки по телефону її здоров’ям цікавишся. А він відмовляється. Я не сперечаюся. Ті гроші, які він витрачає на ліkування мами — це величезна підмога. Але ж не все вимірюється грошима…