Вкотре Олена повернулася додому і дізналася, що 4-річна донька весь день нічого не їла. Це стало останньою краплею.

Олена повернулася з роботи додому. — Льоша, привіт. Олексій лежав на дивані перед телевізором. — Олен, може відвезеш малечу до своїх, а ми з тобою поїдемо на дачу? — крикнув він з вітальні, навіть не привітався. — Мамо , мамо, — вигукнула чотирирічна Машенька, що вибігла зі своєї кімнати. — Ти поїла ? — Запитала Олена і подивилася на бардак у будинку. — Я допила компот, — відповіла дівчинка з тремтячим голосом. — Льоша, ну я ж просила? — Олена закипіла, — вона ж цілий день голодує. Ти ж зарплату мусив сьогодні отримати. — Так , я отримав. Я купив і м’ясо, в морозилці. А собі купив пельмені, смачні були. Олена з Льошею стали жити разом нещодавно. Льоша дуже гарний, високий чоловік, мрія кожної жінки. Всі знайомі Лені заздрять. Але й Олена не поступалася, була красунею, з фігурою, як у Барбі. Перша їхня зустріч відбулася в клубі.

Правда, Олена довгий час приховувала той факт, що у неї є донька. Вона довго тягла, адже не була впевнена, що Леха змириться із цим фактом. — Пельмені, Льош? Вона ж дитина. Будь ласка, сходи в магазин ще раз, — поцілувала Льоху Лена. Тим часом дитина помітила в маминій сумці хліб, дістала його і стала жадібно жувати. Маша була спокійною дитиною, досить самодостатньою. Її просто годуй, вона сама себе і займатиме, і пограє, і помалює. — Що за сцени? Не поводься як істеричка! — Ніяка я не істеричка. Ти отримав зарплату, то купи продукти. — Я купив усе, що мені було потрібне. — А для дитини? — Я не маю наміру утримувати чужу дочку. А все, що тобі знадобиться, чи то туфлі, сумочки, шуби, я тобі куплю. Залиш її у твоїх батьків. Ми повинні пожити для себе, — сказав Олексій і обійняв Олену. — Маша — моя дочка. Якщо ти любиш мене, мусиш прийняти і мою дочку.

Я нічого їй не винен. Друзі мали рацію, не треба було зв’язатися з жінкою «другої свіжості», а то й з «причепом». А ти зі мною лише через мої гроші. Скажи, що я не правий? Олена подивилася на нього, пішла, зібрала речі, і з дочкою покинула його будинок. Таксист побачив, що Олена плаче і став відволікати Машу. Він розповів, що він вдівець, має сина. — Спочатку буває важко, але все пройде, обіцяю красуня, тільки не плач — сказав він насамкінець. Мама Олени одразу зрозуміла, у чому справа. — Ти прийняла правильне рішення , дочко. Ось побачиш, ти знайдеш ще щастя. Так і сталося. За кілька тижнів Олена випадково в магазині дитячого взуття зустріла того таксиста. Він запросив її із донькою на побачення. Діти добре порозумілися, а Михайло з Оленою незабаром подали заяву до РАГСу.